ГУЦУЛЬСЬКА РЕСПУБЛІКА ЯК ВИЯВ ПРАГНЕННЯ УКРАЇНЦІВ ДО ДЕРЖАВНОСТІ


На початку листопада мешканці Ясіня створили загони самооборони, щоб не допустити грабувань з боку солдатів, котрі повертались додому після закінчення війни. Народну Самооборону очолив Степан Клочурак, демобілізований офіцер австро-угорської армії.

Початок же свого існування Гуцульська республіка бере з 8 листопада 1918р, коли на народних зборах жителі Ясіня обрали Гуцульську Народну Раду(ГНР), яка складалась з 42 членів і проголосували за об’єднання з Україною. Головою її було обрано Степана Клочурака. Збройні сили складали міліція та прикордонники, що мали відзнаки української армії. Навчання у школах та діловодство велося українською мовою. Між Народною Радою та ЗУНР було встановлено тісні зв’язки, які ні на мить не припинялись.

Представники ГНР взяли участь в роботі Будапештського та Сигітського конгресів, скликаних урядом Угорщини.

Євген Пуза, який був одним з членів делегації в ЗУНР, просив військової допомоги у секретаря уряду ЗУНР Дмитра Вітовського. Той заявив, що ЗУНР готова допомогти, але за умови, якщо гуцули сформують свої збройні сили. Для того, щоб це здійснити, потрібно було ліквідувати залогу в Ясінях. 6 січня відбулися таємні збори, на яких було прийнято рішення про початок повстання, яке повинно було початись в ніч з 7 на 8 січня. Воно завершилося успішно і вже 8 січня повстанці взяли під свій контроль Ясіня. Одразу було оголошено про наступ армії, щоб звільнити територію Потисся/

14 січня війська вирушили в похід, після короткочасних сутичок було захоплено ряд населених пунктів, у тому числі і Рахів. Про те, що українську армію сприймали як свою, свідчить один з випадків, що відбувся біля села Вільховатого. Передовий відділ зустрів групу місцевих жителів на чолі зі священиком, яка рухалася їм назустріч. Значна частина місцевих приєдналася до повстанців, за що священик їх благословив.
Після звільнення Великого Бичкова там відразу почали формуватися добровільні гуцульські частини, які мали вирушити у напрямку на Хуст. Однак, до цього справа не дійшла: завадили трагічні події 17 січня. Місто Мараморош-Сигет було практично здано українським військам без бою. Провід війська перебрав поручик Денис Маєр-Михальський. Він намагався піти на дипломатичне зближення з румунами. В ніч на 17 січня двотисячне румунське військо напало на наполовину менше українське, яке, до того ж, не було готовим до бою. Ці події призвели до значних людських втрат і моральної поразки, відступу в гірські райони. Фактично бачимо, що тодішня слабкість керівництва обернулась для українців катастрофою.

Гуцульська республіка проіснувала до 11 червня 1919 року, тобто до зайняття румунуми Ясіня. Багатьох членів Ради заарештували. Така доля спіткала і Степана Клочурака. Та, незважаючи на окупацію румунами Гуцульщини, місцеве населення продовжувало боротьбу в партизанських загонах. Чимало гуцулів вступило до Української галицької армії та в її рядах брало участь у національно-визвольних змаганнях українського народу.
Попри своє коротке існування, Гуцульська республіка відіграла величезну роль у становленні національної свідомості на Закарпатті.Саме вона стала фундаментом проголошення Карпатської України в 1939 році.

У цих подіях бачимо солідарність українців з різних регіонів. Гуцули не бажали створювати якоїсь нової держави, їхньою метою одразу було приєдання до Великої України. В цьому їм допомагав уряд ЗУНР, у якого була та ж сама ціль.

На тому, що було в минулому, ми не повинні зациклюватись, змінився час - змінились і вороги. Тепер перед нами величезна загроза, що створена ліво-ліберальною ідеологією. Ми не маємо права дозволити, щоб минуле завадило нам у збереженні Європи як цивілізації. Шанувати наших борців ми зобов’язані, але нізащо не вдаватись до шовінізму щодо білих братерських народів Європи.


Переглядів: 174 Неділя, 09 січня 2022 11:15


+38(098)913-79-52
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.