У той час, коли 14 лютого Європа віддається святковій істерії, коли добропорядні громадяни засипають один одного купою паперових сердечок і ідіотських поздоровлень, мало хто згадує як сипалися бомби на Дрезден, як стогнала земля і ревів вогненний шторм. Як в ніч з 13 на 14 лютого 1945 ціле місто було перетворене на попіл.

Трагедія Дрездена це ще одна зі зловісних сторінок Другої Світової війни . Починаючи з 1944 року інтенсивно літаки союзників сіяли смерть і руйнування над усією Німеччиною, але старовинний саксонський Дрезден залишався серед жаху війни таким собі острівцем спокою. Відомий як культурний центр, Дрезден не мав взагалі військових виробництв, він був фактично нічим не захищений від ударів з неба.Там не було військових частин. Лише одна,(всього одна) ескадрилья розташовувалась один час у цьому місті художників і ремісників, але й її вже не залишалося до 1945-го.

До 13 лютого потік біженців, що рятувалися від наступу Червоної Армії, яка знаходилася вже в 60 милях, збільшив населення міста до мільйона з гаком.
В останній рік війни Дрезден став містом-госпіталем.З масою дітей сиріт. Ці безневинні діти будуть заживо горіти у вогняному смерчі, створеному "цивілізованими" англо-американцями.

Уінстон Черчілль, разом з іншим великим "демократом" Франкліном Делано Рузвельтом, вирішить стратити Дрезден тотальним бомбардуванням.

Що ж рухало цими людьми?
Промисловість Дрездена виробляла тільки сигарети і фарфор, товари невійськові. Але попереду була Ялтинська конференція, на якій союзники мали намір членувати змучене тіло Європи. Черчілль і захотів розіграти "козирну карту" - якесь грандіозне англо-американське дійство, яке "справить враження" на Сталіна, - занадто самостійного і дуже розумного, який набрав дуже велику силу. Ця карта, як виявилося пізніше, не "зіграла" в Ялті, оскільки погана погода скасувала запланований рейд. Але Черчілль наполягав на тому, щоб рейд все ж здійснився, де ЗАВГОДНО, пояснюючи це необхідністю придушити волю німецького населення в тилу.

На місто була скинута перша бомба - в 22:09 13 лютого остання в 10:30 14 лютого. Місто було перетворене на море вогню. "Зразкове бомбометання по цілях" створило бажаний вогневий шторм - це входило в розрахунки схильного до гумору і люблячого сигари "демократа". Тих нещасних, яких піднімали вихори, кидало прямо в полум'я палаючих вулиць. Ті, хто ховався під землею, задихалися від нестачі кисню, витягнутого з повітря, або вмирали від жару - спека такої сили, що плавилося людське м'ясо і від людини залишалася волога пляма. Розміри дрезденського жаху- 250 тисяч життів, віднятих в межах 14 годин. Це більш ніж втричі перевершує кількість жертв Хіросіми- 71.879.чол.

Після війни маси жахливих фото трупів використовували як жертв нацизму, фігуруючи на Нюрнбергу.